Не вір, а перевір: рішення на поганих даних

З гнилих помідорів неможливо приготувати смачний салат. Це очевидно.

Але чомусь більшість підприємців погоджуються ухвалювати рішення на уривчастих даних, на відсутніх даних, на неповних даних і на переказі з третіх рук. І чекають, що з цього вийде щось добре.

Так це не працює. Будь-яке рішення, ухвалене на поганих даних, майже напевно приведе вас не туди.

Шість фінансистів і жодного звіту

Одного разу підприємець каже мені: «Станіславе, допомагай, ми в кризі. Усе погано. Грошей зовсім немає».

Я, звісно, не повірив на слово й запросив фінансові звіти. Виявилося: звіту про прибутки і збитки немає. Балансу немає. Руху грошей немає.

Як так? Адже в нього працювало шість фінансистів. Шість людей — і нуль звітів. Коли стали розбиратися, з'ясувалося, що звітів немає за останні кілька місяців.

То звідки взялася інформація, що грошей немає? За відчуттями. Так і живе більшість підприємців.

Про яку ясність рішень може йтися, якщо відчуття помиляються? Якщо відчуття могло сформуватися невдалою розмовою з колегою або поганим ранком?

Принцип перший: у проблемі завжди є брехня

Коли ми почали розбирати цю плутанину, я керувався простим правилом: усередині будь-якої проблеми сховане твердження, яке не відповідає дійсності.

Знайдете його — і вся проблема сиплеться, як картковий будиночок. А щоб знайти, потрібні подробиці: час, місце, форма, подія, обставини. Коли ви зібрали все, що стосується проблеми, брехня зазвичай стає очевидною сама.

Принцип другий: перевіряй особисто

Усе, що можете, перевіряйте самі. Не бути кабінетним управлінцем. Іноді треба зайти в таблиці й подивитися. Зайти в кол-центр і послухати розмови. Прийти на виробництво й побачити, як воно працює.

Будь-який принцип можна довести до абсурду. Перевіряти кожен текст, кожну картинку й кожну цифру не треба. Треба робити вибірковий контроль.

Вибірковий контроль означає, що в організації не лишається жодного проєкту й жодної ділянки, куди ви бодай періодично не заглядаєте самі. І кожен співробітник це знає.

Ділянка без контролю — це ділянка без спілкування

Це, мабуть, найважливіше в усій темі. Щойно ви перестали спілкуватися з якоюсь ділянкою — вона починає хворіти.

На прикладі тіла це видно найкраще: перестав звертати увагу на щось — і воно нагадає про себе. На підприємстві так само. Перестали спілкуватися з підрозділом — чекайте проблем.

Чим закінчилася історія

Коли я домігся згоди власника перевірити дані особисто, з'ясувалося: будь-які дані ми з ним дістали за короткий час.

Питання: чому їх не могли дістати шість фінансистів? Висновки робіть самі.

Спочатку ми подивилися правді в очі й побачили реальні звіти. Наступного дня взяли цю ділянку під контроль. А далі перестали дивитися тільки в звіти й почали дивитися вперед — прогнозувати й впливати, щоб прогноз справджувався.

Коли власник особисто взяв фінанси під контроль, за рік йому вдалося збільшити прибуток бізнесу в п'ять разів. Один принцип. Одна людина.

Так роблять і великі

Сем Волтон, засновник Walmart, будував свою мережу на тому самому принципі й особисто об'їжджав магазини. Тайіті Оно, творець виробничої системи Toyota, увів принцип «ґенті ґенбуцу» — буквально «іди і подивися сам».

Іди і подивися сам. Ніхто ніколи не розв'яже проблему, сидячи за столом.

Якщо ви сьогодні вирішите особисто перевірити один важливий показник у своєму бізнесі — що ви побачите такого, чого не бачили вчора?