Знання, відповідальність, контроль — саме в такому порядку

Ми керуємо своїм життям чи все це випадковість?

Я думаю, що якщо ми не відчуваємо, що можемо впливати на своє життя, ми стаємо глибоко нещасними.

Щоб контролювати своє життя, треба взяти на себе відповідальність за нього. Якщо ми вирішили, що від нашого вибору нічого не залежить, що все наперед визначено, — так і буде. Але ми можемо змінити тренд і взяти відповідальність на себе. Для цього доведеться ухвалювати усвідомлені рішення.

А щоб ухвалювати рішення, потрібні знання про життя. Про будь-яку його область. Тільки коли знань і практики достатньо, ми можемо взяти відповідальність за цю область. А взявши відповідальність — отримуємо контроль.

Перша історія: лікарня

Колись моя родичка захворіла. У неї знайшли камені в протоках підшлункової залози. До того ж у неї цукровий діабет.

У лікарні, куди ми звернулися, запропонували велику порожнинну операцію: розрізати очеревину, дістатися до підшлункової, розрізати її вздовж разом з основною протокою, дістати камені, потім усе зашити. З одним нюансом: у діабетиків загоєння йде гірше, ніж у здорових людей. Я думаю, що ця операція могла закінчитися летально.

Я не захотів із цим миритися й почав отримувати знання в цій області.

З'ясувалося, що для цієї задачі існує метод без порожнинної операції: камені дістають через зонд, який ковтає пацієнт. І що зробити це можуть у Туреччині, Ізраїлі чи Німеччині.

Ми зібралися й поїхали до Німеччини. Так, це обійшлося разів у тридцять дорожче. Але моя родичка жива. Їй за дві процедури, без операцій і без жодного надрізу на тілі, видалили камені. Через день ми полетіли додому.

Що я зробив? Отримав знання, що буває інакше. Взяв на себе відповідальність. Отримав контроль над ситуацією — у тому сенсі, що вона лишилася жива й здорова.

Друга історія: консультанти

У бізнесі я багато працюю з консультантами. Якщо я в чомусь не розбираюся, я їх залучаю.

Одного разу шанований консультант підсадив мені ідею «повної довіри консультанту»: роби те, що тобі кажуть, і не сперечайся. Мені це здалося розумним — адже в нього більше досвіду в цій сфері.

Після цього я працював за таким принципом із багатьма іншими консультантами. І це було великою помилкою.

Я переклав відповідальність за своє життя на консультанта. Але тільки я знаю свою ситуацію на сто відсотків. Те, що працювало в одній компанії, не факт, що спрацює в моїй — з моєю корпоративною культурою, моїм фінансуванням і моїми співробітниками.

Я більше не роблю те, що мені кажуть консультанти. Я їх, як і раніше, залучаю. Слухаю уважно. Збираю думки. Аналізую. І роблю тільки так, як сам вважаю за потрібне. Бо тільки я відповідаю за своє життя.

Я причина всіх моїх успіхів і невдач. А отже, і рішення маю ухвалювати я. Це і дає контроль життя.

Дивись своїми очима, а не слухай. Дивись. Аналізуй. Вибирай. Але рішення ухвалюй самостійно.