Кризи середнього віку не існує. Є криза смислів

Чому в суспільстві заведено вважати, що якщо людина зайнялася марафоном, купила мотоцикл, пішла грати в падел, почала писати музику чи діджеїти — це криза середнього віку? Поясніть мені: що тут кризового?

Як правило, до цього віку людина вже вирішила питання з доходом, кар'єрою, місцем проживання й сім'єю. І в неї нарешті з'явився час — бігати, кататися на мотоциклі, писати музику, малювати картини, поїхати в навколосвітню подорож.

Може, це і є розвиток?

Що таке криза насправді

Криза — це коли людина відходить від цілей.

А щоб від них відійти, треба було, по-перше, ці цілі мати, а по-друге — втратити або не досягти.

Криза — це коли втрачаєш роботу. Коли втрачаєш дохід. Коли втрачаєш сенс. Коли втрачаєш сім'ю. А коли здобуваєш спорт, задоволення, хобі, досягнення, нові спільноти — хіба це криза?

Як на мене, це якраз те, заради чого людина старалася першу половину життя: щоб потім жити яскраво. Ярлик тут навішують ззовні — і навішують саме на те, що насправді є розвитком.

А якщо все ж накрило

Нещодавно до мене звернувся клієнт і сказав: у мене криза середнього віку.

Я не психолог і ніколи спеціально не вивчав це поняття. Але як консультант і коуч я бачу, що найчастіше це не криза віку, а криза смислів.

Смисли — це те, що справді важливо для людини. Те, що визначає її дії та рішення.

Коли людина знає, що для неї важливо, вона розуміє, що їй робити, з ким робити, навіщо і коли. А отже, знає і зворотне: чого не робити, з ким не робити і чому не робити.

Одне слово — п'ять різних смислів

Щоб це зрозуміти, треба розібратися зі своїми цінностями. Це не швидка, але дуже важлива робота. І ось приклад, чому її не можна зробити нашвидкуруч.

Багато хто каже, що його цінність — свобода. Але для кожного вона своя.

• Для одного — мати достатньо грошей.
• Для іншого — мати візи, паспорти й можливість подорожувати.
• Для третього — вільний час і відсутність зобов'язань.
• Для четвертого — пасивний дохід.
• Для п'ятого — багато стосунків і емоцій.

Одне слово. Але які різні смисли. І поки воно не розкрите до конкретики, воно не працює як орієнтир — під нього неможливо ухвалити жодного рішення.

Найнебезпечніший стан

Коли людина знає свої цінності, вона не губиться. Вона рухається свідомо й отримує задоволення від життя, бо робить те, що для неї справді важливо.

А коли не знає — зависає. Зависає в стані «можливо».

І це найнебезпечніший стан, бо саме з нього людина найчастіше скочується в яму. Не з поганого рішення, а з нерішення.

Вихід один: прояснити, що для вас важливо і чого ви хочете.