Потенціал мінус втручання: чому ви робите менше, ніж можете

Кожен із нас відчуває, що здатен на більше, ніж має сьогодні. Це майже універсальне відчуття. Питання в тому, чому воно не перетворюється на результат.

Є формула, яку ті, хто стикався з коучингом, могли чути раніше. Я називаю її формулою калібру, а можна назвати формулою результату.

Результат = потенціал − втручання.

Вона означає просту річ: результат, якого людина досягає в житті, дорівнює її потенціалу або НИЖЧИЙ за нього. Вище — не буває. І різниця між тим, що ви можете, і тим, що маєте, — це і є втручання.

Що таке втручання насправді

Втручання — це знецінення, зовнішні фактори, зупинки. Усе, що заважає проявити потенціал. Але найцікавіше не в переліку.

З цього видно, звідки береться зменшення калібру. Не з обставин, а з того, куди спрямована увага: на свій потенціал чи на перешкоди.

Сумніви — стовідсоткове втручання. «А раптом не вийде, а раптом не вистачить грошей, а раптом партнер кине, а раптом чорний лебідь». Увага на минулому, де щось не вдалося, — теж стовідсоткове втручання: якщо тоді не вийшло, то це ще не факт, що не вийде зараз.

Памʼятаєте картинку з дитинства: Гуллівер лежить, а його тисячі маленьких ниточок прикували до землі? Жодна з них окремо нічого не варта. Разом вони тримають велетня.

Ще простіше: ви готуєтесь бігти марафон, надворі дощ, треба на тренування. Небажання йти — це і є втручання. Не в погоду, а у вашу ціль пробігти марафон.

Повітряна куля

Порівняйте людину з повітряною кулею. У кулі є кошик, а на кошику висять мішки з піском — баласт.

Питання: куля злітає тому, що скидають баласт, чи тому, що надувають кулю гарячим повітрям?

Якщо скинути весь баласт, але не ввімкнути пальник — вона не полетить. Очевидно. А баласт — це і є втручання.

Тому питання, де має бути ваша увага: на мішках із піском чи на тому, щоб надути кулю?

Закон, заради якого все це

На що ви тривалий час спрямовуєте свою увагу, те й отримуєте.

Іншого закону немає. Спрямовуєте увагу на втручання — у вас буде дуже багато втручань, бо ви підсилюєте їх власною увагою. Спрямовуєте на потенціал — він розкривається.

І тут варто зупинитись на самому слові «увага». Ми думаємо, що дивимось на життя очима. Але двоє людей дивляться на одну й ту саму ситуацію: один бачить можливість, другий — проблему. Отже, дивимось ми не очима.

Щоб побачити ситуацію з усіх боків, побачити можливості, побачити вихід на наступний рівень — потрібна увага. Увага і є людина.

Хто такий підприємець? Той, хто бачить можливості. Чим бачить? Увагою. І чим більше можливостей ти бачиш, тим більше в тобі підприємця — і тим більше потенціалу.

У кожного з вас так було: приходите в компанію, вам кажуть «шефе, все пропало», ви дивитесь — і питання вирішується за півгодини. Чому співробітники сказали «все пропало», а ви вирішили швидко? Досвід, звісно. Але ще й кут зору: ви дивилися на кінцевий результат, а вони — на складність проблеми.

Практика: кому ви віддаєте увагу на планірці

Ось приклад, який робить усе це відчутним. У вас відділ продажів, десять людей.

• Четверо працюють погано: не виконують план, не заповнюють базу, невчасно беруть слухавку.
• Троє працюють нормально: як сказали, так і роблять.
• Троє перевиконують і роблять більше, ніж ви очікували.

Тепер згадайте, як проходить ваша координація. Кому дістається основна увага?

Майже завжди — тим чотирьом. Ми розбираємо, чому не вийшло, підтягуємо, пояснюємо ще раз, контролюємо. А ті троє, що перевиконують, отримують «молодці» і йдуть працювати далі.

За законом уваги ми щойно вклали свій головний ресурс у відстаючих — і саме їх у нас з часом стане більше.

Про увагу трохи глибше

Увага буває позитивна, негативна і нульова.

Подивіться на дитину. Якщо вона отримує позитивну увагу — усе добре. Якщо не отримує, вона починає її добиватися: кричить, вимагає, робить дурниці. Я в дитинстві розмалював фломастером шпалери — увагу мені дали.

Тобто негативна увага — це все одно увага. А найгірше — нуль. Саме так ми чинимо з людьми, які нам категорично неприємні: ми не сваримося з ними, ми просто перестаємо спілкуватися. Це сильніше покарання, ніж будь-який конфлікт.

Що зробити цього тижня

1. Випишіть три речі, які ви вважаєте перешкодами. Проти кожної напишіть, що з цього факт, а що ваше ставлення до факту.
2. Подивіться на минулу планірку: скільки часу пішло на розбір невдач і скільки — на тих, у кого виходить.
3. На найближчій координації спершу поговоріть із тими, хто перевиконує. Не «молодці», а по суті: що вони роблять інакше.
4. І одне питання до себе: чи я зараз надуваю кулю — чи цілий тиждень пересуваю мішки з піском?