Зайняті будують видимість, ефективні — результат

Бо завантаженість міряють кількістю справ, а не їхньою цінністю. Можна бути на двісті відсотків завантаженим сміттям і не зрушити ні на крок. Можна бути в потоці — і робити не те. Вибрати справді цінне — найскладніша задача, і саме її обходять, забиваючи календар.

Станіслав Богданов

Бізнес-коуч для власників бізнесу

Мій знайомий підприємець із певного часу став зникати на кілька днів — ні відповідей, ні реакцій. Колеги й партнери вже хвилюються: що там за зайнятість така?

Є одне перевірене досвідом спостереження. Точніше, два.

  1. Можна бути по вуха в задачах — і не зрушити ні на крок. Бути на двісті відсотків завантаженим… сміттям.
  2. Можна бути в потоці — і все одно робити не те. Нуль відсотків користі собі, команді, цілі.

Справжня завантаженість — не в кількості, а в цінності справ. Вибрати справді цінне — найскладніша задача.

Особливо дратує, коли людина зникає на пару діб, а потім: «Ой, пробач, був дуже зайнятий». Гаразд. Але написати «прийняв, повернуся пізніше» — три секунди.

Показова зайнятість — це коли ти більше дбаєш про те, щоб виглядати продуктивним, ніж про те, щоб ним бути.

Це червоний прапорець. Бо справжня ефективність — це вміння розставляти пріоритети, а не забивати календар, щоб не думати про головне.

Друга форма того самого

Іноді захід у навчання — це теж форма прокрастинації. Спосіб не робити справді важливі справи.

Участь у якомусь проєкті, не суперважливому, але цікавому, — теж прокрастинація. Просто спосіб не братися за той проєкт, який по-справжньому важливий.

Я веду кілька навчальних програм. І бачу, як частина учасників оплатили недешеву участь, але ніяк не користуються матеріалами. Не роблять кроків, не застосовують знання, не рухаються.

Я спіймав на цьому себе

Нещодавно я сам вийшов із кількох навчальних проєктів. Бо спіймав себе на тому самому: не роблю домашніх завдань, просто присутній.

І зрозумів: я не створюю свій контент, а беру участь у чужому.

Вийшов із груп, які не читаю. Зі спільнот, де не активний. Просто щоб не створювати ілюзію, ніби все добре і я зайнятий чимось важливим.

Іноді, щоб жити по-справжньому, треба перестати купувати індульгенції й звільнити увагу для дійсно важливих речей.

Питання та відповіді

Як відрізнити справжню зайнятість від показової?
За результатом, а не за календарем. Справжня зайнятість рухає щось конкретне, і це видно з боку. Показова дає відчуття напруги й нуль зсуву — і зазвичай супроводжується фразою «мені зараз не до цього».
Хіба навчання — це погано?
Навчання, після якого щось робиться, — ні. Але оплачена участь без жодного застосування — це не розвиток, це відчуття розвитку. Матеріали лежать, кроки не робляться, життя не змінюється.
Що робити, якщо я справді завалений?
Вибрати з переліку три справи, які рухають ціль, і чесно назвати решту тим, чим вона є. Найскладніше тут не встигнути більше, а зізнатися, що частина списку існує, щоб не братися за головне.
А зникати на кілька днів іноді ж можна?
Можна. Питання не в зникненні, а в тому, що написати «прийняв, повернуся пізніше» — це три секунди. Коли на це не знаходиться трьох секунд, справа не в завантаженості.

Розібрати вашу ситуацію особисто

Якщо стаття влучила у ваше — напишіть. Перша зустріч — 30 хвилин онлайн: знайомимось, розбираємо ваш запит і разом вирішуємо, чи є сенс працювати далі. Жодних продажів «в лоб».

Поки не готові до розмови — заберіть безкоштовну главу книги «Ясність»

Обов’язковий лише email — решту заповнюй за бажанням.

Наприклад: «Володію виробничою компанією, 40 людей. Виручка зростає, а прибуток стоїть. Хочу зрозуміти, що заважає і куди рухатися».